Інформація

Перші документальні згадки про Межиріч зустрічаємо в грамоті 1396 р. З часом він перетворюється на одну з улюблених резиденцій князів Острозьких, які укріплюють його земляними оборонними валами з двома в’їзними брамами Дубнівською і Заславською. Руїни останньої збереглися і понині.

У Межирічі знаходиться Свято-Троїцький монастир, який є найвидатнішою пам’яткою архітектури не тільки серед монастирських ансамблів Волині, але й усієї України. Головною і найдавнішою спорудою монастиря є Свято-Троїцька церква, побудована князями Острозькими на початку XVI ст. У 1606–1610 рр. до церкви були симетрично прибудовані два двоповерхові корпуси келій. Прибудова до Троїцької церкви корпусів не тільки не змінила, а, навпаки, ще більше підкреслила значення храму, який залишився найвищою будівлею. (Нажаль вже на початку ХХІ століття монахи розвалили первісну дзвіницю і надбудували нову вищу, яка стала домінувати над храмом).  На зовнішніх кутах обох будівель поставлені оборонні башти.

У монастирі зберігаються чудотворні ікони Богородиці XVI ст. та св. Антонія XVIII ст. Однією із найбільш шанованих чудотворних в Україні є ікона Богородиці Одигітрії із Межиріцького монастиря. Її замовив князь Костянтин Іванович Острозький після перемоги в битві під Оршею. Цей образ дуже шанували у родині князів Острозьких. Князь Януш передав на зберігання ікону Богородиці до Межиріцького монастиря. У 1779 р., у знак особливої пошани і вдячності за чудотворні діяння, ікона була коронована золотим вінцем за указом Папи римського Бенедикта XIV. У 1866 р. російська імператриця, дружина Олександра Третього — Марія Федорівна подарувала для ікони срібну шийну прикрасу, оздоблену шістьма смарагдами. Ще шість смарагдів вмонтували у папську корону.