У володінні князів Острозьких було відразу два поселення з однаковою назвою «Межиріч». Одне з них знаходилося недалеко від Корця і тому називалося «Межиріч Корецький». Особливого значення для князів він не мав, хоч Костянтин Іванович недовгий час використовував містечко як свою резиденцію в кінці ХV ст. Межиріч біля Острога теж довгий час не був якимось значним центром для родини, хоч отримали вони це село ще в ХІV ст. 

Лише на початку ХVІ ст. великий гетьман Литовський Костянтин Іванович починає розбудову цього містечка. Першою мурованою спорудою стала Троїцька церква. Її князь збудував як данину перемозі над московитами в битві під Оршею. Ще перед цією визначальною битвою князь пообіцяв, що якщо переможе московських воєвод, то побудує в подяку храми у Вільні та в Острозі. От таким храмом і пам’ятником перемоги стала Троїцька церква в Межирічі. Храм виконував і оборонні функції, тому в стінах були передбаченні бійниці. 

Ще більше до розбудови містечка причетний князь Януш Острозький. У 1605 році він виклопотав у короля привілей на Магдебурзьке право й проведення тут ярмарків. За декілька років місто було укріплене земляним валом і бастіонами. Найбільш укріпленим був власне монастир, який Януш збудував ченцям ордену святого Франциска. Для потреб монахів князь передав і православний храм, який перетворили в католицький костел. Монастир лишався католицьким аж до 1866 року, поки його не передали православній громаді. 

Поряд з монастирем князь Януш збудував собі великий дерев’яний палац, в середині якого знаходилась кухня з бенкетним залом. Але простояв палац зовсім не довго. Вже у 1648 року козаки спалили палац – від нього лишилася лише піч з ренесансним завершенням комина.

 У монастирі досі зберігається чудотворна родова ікона князів Острозьких – Межирічцька Богородиця. Ікону замовив великий гетьман Костянтин Іванович Острозький. Образ Богородиці з дитям був подякою за перемогу князя в битві під Оршею. Хоч написана ікона була у візантійській манері, але тло має всі ознаки західноєвропейської готичної традиції. До цього образу були причетні не лише князі Острозькі. Так в 1779 році Папа Римський Бенедикт XIV уповноважив суфрагана луцького Франциска Комарницького коронувати Межиріцьку Богородицю і прислав для цього золоту корону, а в ХІХ ст. смарагди на цю корону подарувала російська імператриця Марія Олександрівна.