Informacija

Молодший князь Юрій Острозький отримав Заслав і став називатися князь Заславський

У 1448 році, після смерті князя Острозького, великі маєтки були поділені між його синами. Молодший Юрій отримав Заслав і поклав початок роду князів Заславських. У 1466 році на крутому березі Горині він будує величний замок. В народі це місце має назву Рогнеда. (За легендою замок будував князь Володимир для своєї дружини Рогнеди.) Саме звідси виріс сучасний Ізяслав. Збереглися й залишки цієї найдревнішої кам’яної будівлі – скарбниці. Замок мав дві вежі, 14 городень, дім, церкву.

Бернардинський монастирський комплекс споруджувався в 1600-1610 рр., коли князь Януш Заславський, який в 1594 році прийняв католицтво, заклав костел святого Архангела Михаїла та монастир при ньому для монахів католицького чернечого ордену. Весь комплекс оточений міцною стіною, яку до 1926 року доповнювали високі башти дуже схожі з острозькими, однак вони потім були знесені. За часів свого існування в монастирі зберігалася чудотворна ікона Божої матері. За переказами, вона була сімейною святинею князів Заславських. Нинішнє місце знаходження ікони невідоме.

Нині на невеликій території центральної частини міста розташовані 10 унікальних пам’ятників архітектури і їх ансамблів. Серед них: замок князів Острозьких-Заславських – скарбниця (XV–XVI ст.), кафедральний собор Іоана Хрестистеля з господарськими будівлями (XVI - XVIІ ст.), монастир монахів-бернардинців (XVIІ ст.). Чи не найбільшу цінність представляє двірцево-парковий ансамбль, архітектурний комплекс якого відноситься до стилю пізнього бароко. І в його склад входять замок-палац князів Сангушків XVII-XVIII ст. Весь цей ансамбль виконаний під керівництвом знаменитого італійського архітектора Павла Антоні Фонтани. Споруди палацу розташовані з врахуванням оборонного кордону замку та максимального просторового розкриття на стару, лівобережну частину міста. Монастир був зведений для монахів-місіонерів, а костел носив назву св. Йосипа. Монастир проіснував до 1831 року. За участь монахів-місіонерів у польському повстанні 1830-1831рр. царський уряд відібрав приміщення монастиря і передав його місцевій владі, яка у подальшому поселяла тут різні повітові установи: поліцейське управління, казначейство, установу військової повинності, дворянську опіку. У 90-х роках минулого століття костел св. Йосипа було передано католицькій общині міста.